Зоологія

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТВАРИН.

Наука	Вивчає
зоологія	Наука про тварини (від грецького «зоон» — тварина і «логос» — вчення)
морфологія	наука про будову організму й органів
фізіологія	наука про роботу органів і їхніх систем
зоогеографія	наука про закономірності розселення тварин
етологія	наука про поведінку
палеозоологія	наука про прадавніх, вимерлих тварин
систематика	наука про класифікацію тварин

Тварини — найчисленніша група організмів (наразі відомо близько 1,4 млн. видів сучасних тварин), вони різноманітні за будовою та розмірами, способом життя та значенням для природи. 

Значення тварин: більшість комах – це запилювачі рослин, тварини забезпечують колообіг речовин, є ланками харчових ланцюгів природи, виділений ними вуглекислий газ використовується рослинами для фотозинтезу, беруть участь в ґрунтоутворенні, тварини поширюють плоди та насіння, хижі тварини беруть участь у природному відборі, регулюють чисельність рослиноїдних тварин, свійські тварини дають їжу та матеріали людям, тварини служать науці у дослідженнях, їх використовують у медицині тощо.

Ознаки тварин як живих організмів.

Клітинна будова	Одиниця життєдіяльності
розмноження	відтворення організмом нових особин статевим (за допомогою статевих клітин) чи нестатевим шляхом (брунькування, фрагментація)
ріст	збільшення розміру та маси тіла
розвиток	послідовні кількісні та якісні зміни в організмі (наприклад, перетворення личинки в дорослу особину). Розрізняють два етапи розвитку: зарод­ковий і після зародковий. За прямого післязародкового розвитку народжується або вилуплюєть­ся організм, схожий на дорослий, хоча значно менший за розмірами (птахи, ссавці, змії, ящірки тощо), за непрямого розвитку вилуплюється або народжу­ються личинка, яка за будовою та способом життя різко відрізняється від дорослого організму (біологічний вид має більше шансів для виживання).
рух	здатність організму змінювати своє положення (повзання, ходіння, стрибання, плавання, політ)або положення окремих частин у просторі
подразливість	здатність реагувати та активно змінювати свою життєдіяльність під впливом зовнішніх факторів
живлення	процес надходження в організм поживних речовин; його можна поділити на етапи: кормодобування, травлення, всмоктування; за способом живлення тварини можна виділити хижаків, паразитів, фільтраторів тощо)
дихання	сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм аеробних тварин із зовнішнього середовища кисню (атмосферного або розчиненого у воді)
виділення	виведення із організму шкідливих  і непотрібних продуктів обміну в рідкому, газоподібному чи твердому станах

Особливості тварин: більшість тварин гетеротрофи, їхні клітини не мають твердої оболонки, їхні органи об'єднані в системи; тварини як правило, здатні самостійно пересуватися, їхній ріст обмежений, тіло компактне і має симетрію.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Які ознаки властиві усім живим організмам?

2. Порівняйте живлення тварин, рослин і грибів.

3. В яких середовищах існування зустрічаються тварини? 

Які вони мають пристосування до умов середовища, в якому мешкають?

БУДОВА КЛІТИН У ТВАРИН.

Тіла всіх живих організмів складаються з клітин, розміри більшості тваринних клітин приблизно 10-100 мкм (один мікрометр дорівнює одній мільйонній метра), форма може бути дуже різноманітною.

Назва	Опис	Функція
Мембрана (від лат. «мембрана» — шкірка, плівка)	Тонка і еластична плівка	захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні
цитоплазма	в'язкий зернистий вміст, по­стійно рухається	Забезпечує транспорт речовин та рух органел по клітині
ядро	Щільне та округле, міститься в центрі клітини, має хромосоми з ДНК	Забезпечує поділ клітини та передачу спадкової інформації, керує клітинними процесами
мітохондрії (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко)	органели овальної або видовженої форми з чисельними внутрішніми складками	Енергетичні станції клітини - відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на про­стіші за участю кисню та накопичення енергії в АТФ
ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній)	ме­режа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину	Зв'язують органели і забезпечують переміщення органічних речовин між ними
комплекс Гольджі	комплекс із канальців, порожнин, бульбашок, утво­рених мембранами, він складається з диктіосом і розташований поблизу ядра	диктіосоми отримують органічні речовини з ендоплазматичної сітки, накопичують і сортують їх, «пакують» у мембранні міхурці,; властиві клітинам тварин, рос­лин і грибівУ цю органелу надходять органічні речовини з ендоплазматичної сітки, диктіосоми накопичують, сортують, упаковують їх у вигляді бульбашок, оточених мембраною, далі ці міхурці відправляються у цитоплазму або на по­треби клітини, або за її межі. На мем­бранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплювання, «сома» — тіло)	міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом - хімічними речови­нами (ферментами)	Забезпечують внутріклітинне травлення, ферменти розщеплюють білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі
рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло)	маленькі округлі тільця, розташовані на зовнішній поверхні  ендоплазматичної сітки переважно групами по декілька штук	забезпечують синтез білків, які виконують різноманітні важливі функції в клітині.
клітинний центр	два циліндричні тіль­ця	відіграє важливу роль під час поділу клітини
включення з білків, жирів та вуглеводів	краплини і зерна різного розміру і форми	Переважно накопи­чують поживні речовини, що використовуються клітиною

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Яку функцію в клітині виконує ядро?

2. Назвіть функції мітохондрій, рибосом та лізосом.

3. Чим нервові клітини відрізняються від м'язових? Із чим це пов'язано?

4. Які органели є у цитоплазмі клітин тварин?

БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ТКАНИН У ТВАРИН.

Клітини у тварин, як і в рослин, об'єднані в тканини. Тканина — це сукупність клітин, подібних за будовою, функцією і тією міжклітинною речовиною, яку вони виділяють. 

Назва тканини	Розміщення	Опис	Функції
Епітеліальна	Вкривають організм ззовні, вистилають порожнини тіла та внутрішніх органів, входить до складу залоз (слинні, мо­лочні, потові, жовчні)	Щільно прилягають, між ними майже нема міжклітинної речовини, епітелії в залежності від функції мають різну кількість шарів клітин, складаються з різних за формою та розміром клітин	виконує функції захисту, газообміну, всмоктування та виділення
М'язова	утворює м'язи, входить до складу стінок судин і багатьох внутрішніх органів	В цілому клітини видовже­ної форми здатні скорочуватися Тканина з м'язів  посмугована (клітини довгі, багатоядерні, здатні скорочуватися, на них поміт­ні поперечні смуги); тканина внутрішніх органів гладка (клітини довгі, дрібніші, одноядерні)	Посмугована тканина забезпечує переміщення всього тіла й окремих органів у просторі, підтримування форми тіла; гладка - захищає внутрішні органи
Сполучна або тканини внутрішнього середовища	кров – особливий вид сполучної тканини, кістки, хрящі, сухожилля, зв'язки.	містить дуже багато міжклітинної речовини, тканина має багато різновидів	виконує опорну, під­тримуючу та захисну функцію внутрішніх органів; в жировій сполуч­ній тканині відкладаються запасні поживні речовини у вигляді жиру; кров транспортує кисень та речовини
Нервова	Органи чуття, мозок.	клітини переважно зірчастої форми з відростками	здійснюється регуляція всіх функцій (сприймає подразнення та передає збудження до м'язів, шкіри, інших органів і тканин)

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які типи тканин розрізняють у тварин?

2. Які функції виконують епітеліальні тканини?

3. Назвіть подібності та відмінності епітеліальних тканин?

4. Яка головна відмінність у будові епітеліальної і сполучної тканин?

5. Яка тканина транспортує речовини по організму? До якого типу тканин вона належить?

6. Назвіть види м'язової тканини? Які функції вони виконують?

 ОРГАНИ І СИСТЕМИ ОРГАНІВ ТВАРИН.

З тканин складаються органи тварин. Орган — це частина організму, яка має певну будову (складається зі спеціалізованих тканин) і виконує певні функції. Окремий орган діє не ізольовано, а у взаємодії з іншими органами утворюють у тварин системи органів, що забезпечують найважливіші процеси життєдіяльності.

У тварин є такі системи органів: опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна, статева.

Система органів	Особливості будови	Функції
Покриви тіла	Можуть бути жорсткими, м'якими і легкопроникними для рідин та газів. Представлені кутикулою або шкірою, мають похідні як луски, пір'я, шерсть тощо.	Захищають організм від механічних пошкоджень та проникнення паразитів та патогенних мікроорганізмів, відіграють роль у диханні та виділенні
Опорно-рухова система	Система складається зі скелету (містить тверді речовини - хітин, хрящову, кісткову тканини) і скелетних м'язів або шкірно-м'язового мішка (містить рідину). Розрізняють скелет зовнішній (у членистоногих: комахи, ракоподібні, при рості вони дорощують скелет або линяють) та внутрішній (у хордових: риби, птахи, ссавці)	Забезпечує рух тіла, опору і захист внутрішніх органів
Травна система	Травна система — група послідовно розміщених органів (рот, глотка, страво­хід, шлунок, кишечник, травні залози – слинна залоза, підшлункова залоза, печінка). Система починається ротовим отвором, основу складає кишечник, закінчується анальним отвором (у деяких тварин відсутній).	Забез­печує поглинання та подрібнення, перетравлення їжі, всмоктування поживних ре­човин та виділення неперетравлених залишків. Чим ефективніше працює травна система, тим більше енергії організм отримує
Дихальна система	Представлена зябрами (у водних організмів), трахеями (у комах), легенями (наземних організмів), усією поверхнею тіла (у дрібних тварин та паразитів)	Забезпечує процес дихання (надходження в організм кисню і виділення з нього вуглекислого газу)
Видільна система	Представлена видільними трубочками (у черв'яків), мальпігієвими судинами (у членистоногих), нирками (у хребетних), видільними залозами . До органів виділення відносять нирки (хребетних) і	Збирає шкід­ливі та непотрібні продукти обміну речовин з крові чи інших рідин ор­ганізму і виводять їх назовні. Чим інтенсивніший обмін речовин, тим краще повинна працювати видільна система
Кровоносна (транспортна) система	Складається із кровоносних судин і серця. Виділяють замкнену (кров рухається по судинах) та незамкнену (кров потрапляє в порожнину тіла) кровоносну систему. У складі кровоносної системи розрізняють артерії (судини, по яких кров рухається до серця), вени (судини, по яких кров рухається від серця), капіляри (судини, у яких відбуваються процеси обміну між кров'ю і тканинами)	Транспорт речовин усередині організму та забезпечення імунітету. Чим краще розвинена система, тим інтенсивніший обмін речовин та активніша тварина
Нервова система	Складається з головного та спинного мозку, нервових вузлів та нервів, також взаємодіє з органами чуття (зір, слух, нюх, смак, рівновага, дотик)	Забезпечує реакцію на зовнішні подразники, координує роботу різних органів та систем організму, органи чуття забезпечують зв'язок із зовнішнім середовищем.
Ендокринна система	Складається із залоз внутрішньої секреції – ендокринних залоз (органів, що продукують і виділяють у кров гормони). Гормони - особливі біологічно активні речовини, які регулюють роботу багатьох органів - вплива­ють на ріст організму, на засвоєння клітинами глюкози чи об'єм сечі, утвореної в нирках тощо.	Регулює діяльність різних тканин, органів та систем організму. Гормони впли­вають на поведінку та життєві функції організму (гормон адреналін примушує частіше битися серце, підвищує кров'яний тиск, збільшує розщеплювання у м'язах речовин, що дають енергію, від цього підвищується сила, швидкість, витривалість і організм отримує більше шансів вижити в екстремальних умовах
Статева система	Представлена статевими залозами, що виробляють статеві клітини (у статевих органах самок – яєчниках – утворюються жіночі статеві клі­тини — яйцеклітини, у статевих органах самців – сім'яниках – утворю­ються чоловічі статеві клітини — сперматозоїди), і протоками для їх виводу. Крім того, є додаткові статеві органи, які забезпечують запліднення, відкладання яєць, а та­кож народження нащадків.	забезпечує процес розмноження організмів

План будови тварин – особливості будови органів та їх систем, різне їхнє взаємне розташування, за яким можна відрізнити одні групи тварин від інших. Так всі комахи мають тіло, що вкрите зовнішнім скелетом і розділене на три відділи тіла і три пари ніг; у представника павукоподібних — павука –  два відділи тіла і чотири пари ніг; наземні хребетні тварини мають внутрішній скелет з осьовою частиною — хребтом, а також голову, тулуб і дві пари ніг.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Яку роль в організмі тварин відіграє опорно-рухова система?

2. Назвіть складові кровоносної системи. Які функції вони виконують?

3. Які органи забезпечують газообмін у тварин?

4. Поясніть значення органів чуття у житті тварин.

5. Які системи органів управляють процесами життєдіяльності організму тварини?

6. Яких тварин називають роздільностатевими, а яких — гермафродитами?

ЗАВДАННЯ

Упорядкуйте таблицю: встановіть відповідність між назвами систем органів, їхніми функціями та назвами органів, які відносяться до цих систем.

Система органів	Функції	Органи
Травна	Транспорт речовин по організму	Скелет, м'язи
Кровоносна	Газообмін	Яєчники, сім'яники
Ендокринна	Розмноження	Зябра, легені
Нервова	Перетравлення їжі, поглинання поживних речовин	Ендокринні залози
Дихальна	Сприйняття подразнень, регуля­ція   роботи організму	Мозок, нервові вузли
Опорно-рухова	Утворення гормонів, регуляція роботи організму	Нирки
Статева	Виведення шкідливих продуктів обміну	Шлунок, кишечник
Видільна	Опора та захист для внутрішніх органів, рух тіла	Серце, судини

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Видільна система, гермафродити, гормони, дихальна система, ендокринна система, кровоносна система, нервова система, опорно-рухова система, орган, роздільностатевий організм, система органів, статева система, травна система, шкірно-м'язовий мішок.

ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

(виберіть із запропонованих відповідей правильну)

1. Укажіть організми, у яких спостерігають справжні тканини: а) гриби; б) одноклітинні рослиноподібні організми; в) багатоклітинні тварини; г) ціанобактерії.

2. Укажіть структури, які не трапляються у клітинах тварин: а) ядро; б) джгутики; в) вакуолі з клітинним соком; г) несправжні ніжки.

3. Зазначте, як відбувається регуляція життєвих функцій у багатоклітинних тварин:

а) тільки за допомогою нервової системи; б) тільки за допомогою спеціальних речовин; в) за допомогою спеціальних речовин і нервової системи.

4. Визначте, із чого складаються тканини тварин: а) тільки з клітин; б) тільки з міжклітинної речовини; в) як з клітин, так і з міжклітинної речовини.

5. Укажіть структури, які можуть мати лише клітини тварин: а) щільна клітинна оболонка; б) ядро; в) війки; г) хлоропласти.

6. Зазначте групу організмів, клітини яких здатні до фагоцитозу: а) бактерії;

б) справжні гриби; в) рослини; г) тварини.

7. Укажіть тканини, які є у тварин: а) механічні; б) покривні; в) м'язові; г) основні.

8. Укажіть тканину внутрішнього середовища: а) кров; б) залозистий епітелій;

в) нервова; г) м’язова.

9. Укажіть систему органів, яка забезпечує регуляцію життєвих функцій у багатоклітинних тварин: а) травна; б) видільна; в) дихальна; г) нервова.

10. Укажіть екологічну групу, до якої належать тварини, що споживають рештки відмерлих організмів: а) сапротрофи; б) кровосисні види; в) хижаки; г) паразити.

11. Укажіть спосіб живлення, не властивий багатоклітинним тваринам: а) фотосинтез; б) хижацтво; в) сапротрофний; г) паразитизм.

12. Укажіть систему органів тварин, яка забезпечує транспорт газів і поживних речовин по організму тварин: а) опорно-рухова; б) кровоносна; в) ендокринна; г) травна.

 ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ.

Кишковопорожнинні – багатоклітинні тварини, тіло яких складається з двох шарів, травлення відбувається у кишковій порожнині, Мають примітивну нервову систему, зачатки органів чуття і особливі жалкі клітини. Класи Гідроїдні медузи, Сцифоїдні медузи, Коралові поліпи.

Характеристика	Тип Кишковопорожнинні	гідра звичайна
Зовнішня будова	Багатоклітинні організми з радіальною симетрією, тіло має форму мішка з одним ротовим отвором, оточене щупальцями	невелика тварина, завдовжки 1-2 см, тіло має ци­ліндричну форму. Нижнім кінцем тіла гідра прикріплюється до водних рослин або камін­ців, на верхньому кінці тіла гідри є рот, ото­чений 6-12 рухливими щупальцями.
Мешкають	Одиночні або колоніальні форми, переважно хижаки, водні мешканці	в прісних водоймах - озерах, ставках, заводях річок.
Розвиток	Прямий
Життєві форми	Переважно мають дві життєві форми – поліпи (ведуть донний прикріплений спосіб життя, нестатеве покоління) та медузи (плаваючий спосіб життя, статеве покоління). Коралові поліпи не мають стадії медузи.	Не має стадії медузи
Внутрішня будова (характерна ознака типу)	Їхнє тіло складається із двох шарів – ектодерми та ентодерми, між якими розташована мезоглея незначної товщини у поліпів та дуже великої у медуз.	Завдяки проміжним клітинам відбувається регенерація (властивість організмів відновлю­вати втрачені частини).
Опорно-рухова система	Шкірно-м'язовий мішок; можуть мати елементи скелета з хітину або карбонату кальцію (у коралових поліпів).	Окрім рухів щупалець, гідра здатна скоро­чуватись в разі небезпеки та переміщуватися з місця на місце
Травна система	Рот і кишкова порожнина, неперетравлені рештки виводяться з кишкової порожнини через рот.	хижак, живить­ся мікроскопічними тваринами (найчастіше рачками)
Травлення	Відбувається у сліпій кишковій порожнині (проста або розділену на камери у поліпів або канали у медуз , яка підтримує зв'язок з навколишнім середовищем через рот). Наявне внутрішньопорожнинне (залозисті секреторні клітини ентодерми виділяють травні ферменти для початкового перетравлюванння), потім внутрішньоклітинне (в травних вакуолях епітеліальних клітин з псевдоніжками).	Відбувається у кишковій порожнині, розрізняють внутрішньопорожнинне та внутрішньоклітинне
Дихальна система	Відсутня	Дихання відбувається усією поверхнею тіла, поглинає розчинений у воді кисень
Кровоносна система	відсутня
Видільна система	відсутня	неперетравлені рештки виводяться з кишкової порожнини через рот
Нервова система дифузна	Має вигляд сітки (нервові клітини зірчастого типу майже рів­номірно розподілені під епітелієм і з'єднані між собою відростками), зачатки органів чуття та особливі жалкі клітини. У медуз є органи зору (примітивні світлочутливі вічка) та органи рівноваги.	зачатки органів чуття на підошві та біля рота
Будова жалких клітин (характерна ознака типу)	Складається з порожнини з отрутою та закрученої в спіраль нитки, служать для полювання на здобич та захисту.
Розмноження	Статеве та нестатеве (брунькуванням). Гермафродити	Брунькування цілий рік та статеве восени (з про­міжних клітин ектодерми утворюються горбочки, у одних формуються чоловічі, а в інших — жіночі статеві клітини, че­рез розриви горбочка чоловічі статеві клітини   виходять назовні, пливуть до жіночих клітин і запліднюють їх, після цього гідра гине, а заплідне­ні жіночі клітини вкриваються багатошаровою оболонкою й осідають на дно, весною вони перетворюються на маленьких гідр). Гермафродит, тому горбочки з клітинами обох типів можуть з'являтися на одній особині.
Представники	клас Гідроїдні медузи (звичайна гідра, чорноморська медуза Аврелія, тропічні медузи португальський кораблик, або фізалія, хрестовичок, медуза морська оса), клас Сцифоїдні медузи (медузи – гіганти - чорноморська медуза коренерот (найбільша медуза нашої фауни), медуза вухата) , клас Коралові поліпи (коралові по­ліпи актинії, корал морське перо, червоний корал, мадрепоровий корал)
Значення	фільтратори (живляться мікроско­пічними тваринами й бактеріями, відфіль­тровуючи їх з води); утворюють коралові рифи – важлива екосистема; деякі види медуз вживають у їжу в Японії та Китаї, скелет коралів використовують у промисловості;  з червоних та чорних коралів роблять ювелірні вироби

Радіальна, або променева симетрія,— тип симетрії, за якої через тіло можна провести нескінченне число площин симетрії, які розходяться радіально.

До складу ектодерми (зовнішнього шару) входять епітеліально-м'язові тканини зі скорочувальними повздовжніми волоконцями (забезпечує рух); жалкі клітини (переважна кількість міститься у щупальцях, функція захоплення здобичі та захист від небезпеки); проміжні (дають початок іншим клітинам, забезпечують регенерацію частин тіла).

До складу ентодерми (внутрішнього шару) входять епітеліальні клітини (клітини мають джгутики для переміщення вмістимого внутрішньої порожнини); м'язові зі скорочувальними волоконцями поперек тіла; травні з псевдоніжками (для захоплення їжі та перетравлення в травних вакуолях); залозисті (виділяють травні ферменти у кишкову порожнину); проміжні клітини.

Мезоглея – драглистий прошарок з міжклітинної речовини з невеликою кількістю клітин, що знаходиться між ектодермою та ентодермою. 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Назвіть типи клітин зовнішнього шару гідри. Які функції вони виконують?

2. Як відбувається живлення гідри? Які клітини беруть участь у перетравленні їжі ?

3. Як відбувається нестатеве розмноження гідри?

4. Яке значення для природи мають коралові поліпи?

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Епітеліально-м'язова клітина, жалка клітина, кишкова порожнина, медуза, поліп, проміжна клітина, секреторна клітина.

 РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ ТВАРИН. НЕРВОВА СИСТЕМА, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ І РОЗВИТОК У РІЗНИХ ТВАРИН.

Для забезпечення своєї життєдіяльності організм тварини повинен здійснювати обмін речовинами і енергією з довкіллям, а також відповідати на його впливи, а об'єднання всіх систем органів у єдиний організм відбувається завдяки нервовій (передаються збудження від нейронів) і гуморальній регуляції (передаються спеціальні речовини - гормони).

Тварини	Нервова система
Кишковопорожнинні (дифузна нервова система)	Нервові клітини зірчастої форми, які рівномірно розподілені поміж епітеліально-м'язових клітин ектодерми, з'єднуючись між собою, утворюють нервову мережу
Плоскі черви (стовбурова нервова система)	парні мозкові нервові вузли, від яких відходять два нервових стовбури, що з'єднуються між собою кільцевими перемичками, тобто поділ на центральну і периферичну системи
Круглі черви (стовбурова нервова система)	парні мозкові нервові вузли, від яких відходять більше нервових стовбурів, що з'єднуються між собою кільцевими перемичками, тобто поділ на центральну і периферичну системи
Кільчасті черви (вузлова нервова система)	парні мозкові вузли, від них уздовж тіла проходить черевний нервовий ланцюг. Він з'єднує нервові вузли (ганглії) кожного сегмента, від яких відходять нерви. Від мозкових вузлів нерви підходять до органів чуття, які містяться на головній лопаті
Молюски (розкидано - вузлова нервова система)	У молюсків невелика кількість парних нервових вузлів (ганглії) міститься в різних частинах тіла і з'єднані вони між собою нервовими тяжами. Імпульси від певної частини тіла поступають до певного вузла
Членистоногі (вузлова нервова система)	Парні мозкові вузли зливаються у головний мозок, від нього відходить грудний нервовий ланцюг. Він з'єднує грудні нервові вузли. Сильно розвинена гуморальна регуляція організму.
Хребетні (трубчаста нервова система)	Нервова трубка з нервовою порожниною, що ділиться на головний та спинний мозок і нерви, що відходять від них. Головний і спинний мозок – центральна нервова система, нерви і нервові вузли – периферична нервова система. Опорна система захищає нервову (череп головний мозок, хребці спинний мозок)

Спинний мозок у хребетних закритий у спинномозковому каналі, сіра речовина (скупчення нервових клітин) оточена білою речовиною (скупчення нервових відростків). На рівні хребців відходять парні передні та задні спинномозкові нерви.

Головний мозок хребетних тварин складається з п'яти відділів:

Відділ мозку	Функція
Передній, або кінцевий мозок	керує діяльністю всього організму та забезпечує формування і реалізацію умовних рефлексів, складної поведінки, має нюховий центр
проміжний мозок	регулює обмін речовин
середній мозок	обробляє інформацію, отриману від органів зору і слуху
мозочок (складова заднього мозку)	відповідає за органи рівноваги та орієнтацію у просторі
продовгуватий мозок	контролює роботу серця, судин і органів дихання, а також реалізує безумовні рефлекси

Крім того, відділи мозку виконують багато інших функцій.

Тварини	Будова головного мозку
Риби	За розміром переважає  середній мозок (особливо частини, що відповідають за зоровий аналіз). Невеликий передній мозок. Добре розвинений проміжний мозок і мозочок (пов'язано з необхідністю координації рухів під час плавання)
Земноводні (амфібії)	За розміром переважає середній мозок. Збільшений передній мозок і поділений на дві півкулі з давньою корою(в значній мірі відповідає за умовні рефлекси). Слабо розвинений мозочок (пов'язано з одноманітними рухами в наземних умовах)
Плазуни (рептилії)	Збільшений передній мозок з великими півкулями, на поверхні якого є давня кора та зачатки нової із сірої речовини, кора гладка (відповідає за умовні рефлекси). Розвинений мозочок (ускладнення наземної орієнтації)
Птахи	Великий розмір переднього мозку з великими півкулями,  на поверхні якого є давня кора та зачатки нової із сірої речовини (ускладнена поведінка). Добре розвинені ділянки середнього мозку, збільшення розміру (що відповідають за зір). Особливо розвинений мозочок (орієнтація у польоті)
Ссавці	Великий розмір півкуль переднього мозку з новою корою, складки і звивини значно збільшують поверхню (велика здатність до умовних рефлексів, складна поведінка, пристосування до мінливості умов суходолу). Добре розвинений мозочок (найбільший мозочок у китоподібних). Добре розвинений середній мозок (велика роль органів зору і слуху в орієнтації у довкіллі)

1. Чому гуморальна регуляція не може забезпечити відповідей організму тварини на швидкі зміни в довкіллі?

2. Якими процесами організм тварини управляє завдяки гуморальній регуляції?

3. Що таке безумовні та умовні рефлекси?

4. Як побудована нервова система у кишковопорожнинних тварин?

5. Які рефлекси переважають у комах?

6. Які частини головного мозку найкраще розвинені у птахів? З чим це пов'язано?

ПРАКТИЧНА РОБОТА. 

ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ ГОЛОВНОГО  МОЗКУ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН. 

Мета роботи: ознайомитися із загальними рисами будови головного мозку представників класів Кісткові риби, Амфібії, Рептилії, Птахи і Ссавці.

Матеріал: муляжі головного мозку, малюнки або слайди зі схемами будови головного мозку представників класів Кісткові риби, Амфібії, Рептилії, Птахи і Ссавці. Обладнання, інструменти та реактиви: таблиці, мультимедійний проектор або інтерактивна дошка.

Хід роботи

1. Розгляньте муляж або схему будови головного мозку кісткової риби. Зверніть увагу на відносний розвиток кожного з відділів: переднього мозку (наявність або відсутність півкуль, наявність або відсутність звивин), середнього мозку, проміжного, продовгуватого мозку і мозочка. Оцініть в балах від 1 до 5 відносний розвиток відділів головного мозку (Приклад: передній мозок — 1; середній — 5; проміжний — 4; продовгуватий — 3; мозочок — 4). Запишіть результати своїх спостережень.

2. Розгляньте муляж або схему будови головного мозку жаби. Зверніть увагу на відносний розвиток кожного з відділів, на наявність або відсутність півкуль переднього мозку, наявність або відсутність звивин. Оцініть в балах від 1 до 5 відносний розвиток відділів головного мозку. Запишіть результати своїх спостережень.

3. Розгляньте муляж або схему будови головного мозку ящірки. Зверніть увагу на відносний розвиток кожного з відділів, на наявність або відсутність півкуль переднього мозку, наявність або відсутність звивин. Оцініть в балах від 1 до 5 відносний розвиток відділів головного мозку. Запишіть результати своїх спостережень.

4. Розгляньте муляж або схему будови головного мозку голуба. Зверніть увагу на відносний розвиток кожного з відділів, на наявність або відсутність півкуль переднього мозку, наявність або відсутність звивин. Оцініть в балах від 1 до 5 відносний розвиток відділів головного мозку. Запишіть результати своїх спостережень.

5. Розгляньте муляж або схему будови головного мозку мавпи. Зверніть увагу на відносний розвиток кожного з відділів, на наявність або відсутність півкуль переднього мозку, наявність або відсутність звивин. Оцініть в балах від 1 до 5 відносний розвиток відділів головного мозку. Запишіть результати своїх спостережень.

6. Накресліть у зошиті й на основі своїх спостережень заповніть порівняльну таблицю особливостей будови головного мозку різних груп хребетних тварин.

Особливості будови головного мозку представників різних класів хребетних тварин

Клас	Розвиток переднього мозку (в балах)	Розвиток середнього мозку (в балах)	Розвиток проміжного мозку (в балах)	Розвиток продовгу-ватого мозку (в балах)	Розвиток мозочка (в балах)	Півкулі переднього	Поверхня мозочка	Звивини
Кісткові риби						Нерозвинені	Гладка	Нема
Амфібії						розвинені	Гладка	Нема
Рептилії						розвинені	Гладка	Нема
Птахи						Розвинені	Складчаста	Нема
Ссавці						розвинені	Складчаста	Є

7. Дайте відповіді на запитання: 

1. Чим схожа і чим відрізняється будова головного мозку кісткових риб і амфібій? 

2. Чим схожа і чим відрізняється будова головного мозку рептилій і птахів? 

3. У яких хребетних тварин найрозвиненіший мозочок? З чим це пов'язано? 

4. У яких хребетних тварин найрозвиненіший передній мозок? З чим це пов'язано та як впливає на поведінку цих тварин?

ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

(виберіть одну правильну відповідь)

1. Укажіть назву тварин, які вловлюють, вбивають і споживають інших тварин:

а) фітофаги; б) паразити; в) хижаки; г) кровосисні види.

2. Укажіть тварину-сапротрофа: а) гепард; б) стьожак широкий; в) скарабей свя­

щенний; г) колорадський жук.

3. Укажіть, як називають тварин, які споживають рослини: а) паразити; б) симбіо-

трофи; в) фітофаги; г) мікофаги.

4. Укажіть тварину, якій притаманне позакишкове травлення: а) беззубка; б) річко

вий рак; в) печінковий сисун; г) павук-хрестовик.

5. Укажіть відділ шлунка жуйних тварин, у якому виділяється шлунковий сік: а) рубець; б) сітка; в) книжка; г) сичуг.

6. Укажіть тварин, слина яких не містить травних ферментів: а) амфібії; б) рептилії;в) птахи; г) ссавці.

7. Укажіть органи дихання водних комах: а) легені; б) трахеї; в) легеневі мішки;

г) органи дихання в них відсутні.

8. Укажіть тварин, яким властивий механізм подвійного дихання: а) комахи; б) ам­фібії; в) птахи; г) ссавці.

9. Укажіть тварин з незамкненою кровоносною системою: а) комахи; б) рептилії;

в) амфібії; г) риби.

10. Укажіть назву судин, якими кров рухається до серця: а) вени; б) артерії; в) аорта;

г) капіляри.

11. Укажіть тварин, які належать до теплокровних: а) жаби; б) акули; в) крокодили;г)  голуби.

12. Укажіть хребетних тварин, у видільній системі яких немає сечового міхура:

а) амфібії; б) рептилії; в) птахи; г) ссавці.

13. Укажіть тварин, у яких немає сформованої м’язової тканини: а) гідра; б) вино­

градний слимак; в) комаха; г) дощовий черв'як.

14. Укажіть молюска, якому притаманний реактивний рух: а) беззубка; б) виноград­ний слимак; в) кальмар; г) ставкових.

15. Укажіть тварин, яким притаманна радіальна симетрія тіла: а) страуси; б) дель­

фіни; в) актинії; г) жаби.

16. Укажіть тварин, у яких відсутня грудна клітка: а) амфібії; б) рептилії;

   в) птахи;г)  ссавці.

17. Укажіть м’яз, притаманний лише ссавцям: а) міжреберний; б) грудний; в) діа­

фрагма; г) шийний.

18. Укажіть тварин, у яких покривний епітелій виділяє хітиновмісну кутикулу: а) плоскічерви; б) риби; в) амфібії; г) комахи.

19. Укажіть тварин, у яких шкіра практично позбавлена залоз: а) риби; б) амфібії;

в) рептилії; г) ссавці.

20. Укажіть тварину, забарвлення якої є прикладом мімікрії: а) тарантул; б) муха-

дзюрчалка; в) саламандра плямиста; г) жук сонечко.

21. Укажіть тварин, нервова система яких не поділяється на центральну та пери­

феричну: а) кишковопорожнинні; б) молюски; в) комахи; г) кільчасті черви.

22. Укажіть тварин, у яких півкулі великого мозку не вкриті сірою речовиною: а) ссавці;б) птахи; в) рептилії; г) амфібії.

23. Укажіть тварин - мешканців водойм, яким притаманне лише внутрішнє запліднен­ня: а) багатощетинкові черви; б) кісткові риби; в) двостулкові молюски; г) хрящові риби.

24. Укажіть хребетних тварин, яким притаманний непрямий розвиток: а) хрящові

риби; б) амфібії; в) рептилії; г) птахи.

25. Укажіть безхребетних тварин, яким притаманний прямий розвиток: а) комахи;

б) павуки; в) багатощетинкові черви; г) нематоди.

26. Укажіть тварин, у життєвому циклі яких чергуються статеве й нестатеве поколін­ня:

 а) аскарида людська; б) дощовий черв'як; в) річковий рак; г) аурелія.

ПАРАЗИТИЧНІ ЧЕРВИ - ГЕЛЬМІНТИ

Невігластво та незнання про гельмінтів,

На жаль, не рятує людину від зараження ними...

Уривок статті з газети

                    Токсокара

                                                  Бичачий ціпяк

ЗАВДАННЯ

1. Нижче наведені правила, дотримання яких допоможе 

вберегтися від зараження найпоширенішими гельмінтами. 

Спробуйте самостійно доповнити ці правила положеннями 

щодо особистої гігієни.

Деякі правила профілактики зараження гельмінтами

1. Вживати в їжу лише добре термічно оброблені рибу й м'ясо.

2. Не купувати продукти на стихійних ринках.

3. Вживати в їжу лише добре вимиті овочі й фрукти.

4. Не пити сиру воду з водойм, не купатися у водоймах, біля 

яких є попереджуючі написи, що купання заборонене.

5. Уникати контакту з дикими і бродячими тваринами.

6. Додайте правила гігієни: .........

    

Контрольна робота № 2 з теми: «Тип 

Членистоногі»

Орієнтовні запитання

І. рівень(1 бал)

Знайдіть правильні відповіді                                             

1. У всіх членистоногих порожнина тіла :

       а) первинна    б) вторинна    в) змішана

2. Кровоносна система  у молюсків:

       а) замкнена   б) незамкнена   в) змішана

3. До черевоногих молюсків відносять:

         а) виноградного слимака   б) беззубку   в) рапана

4. У річкового рака кількість ходильних ніг становить:

         а) 5 пар    б) 6 пар    в) 3 пари 

 5. Найнебезпечнішими для людини в Україні є павуки:

         а ) тарантул    б) чорна вдова    в) каракурт

   6. Кровоносна система  у членистоногих:

         а) замкнена  б) незамкнена   в) змішана

 7. Для членистоногих характерними є:        

        а) шкірно – м’язовий мішок   б) зовнішній скелет    в) жирове тіло

  8.  Складні очі є у:

        а) ракоподібних б) комах  в) павуків

   9 . У комах  кількість ходильних ніг становить:

         а) 5 пар     б) 6 пар     в) 3 пари 

 10. У павуків   кількість ходильних ніг становить:

         а) 5 пар     б) 4 пари     в) 3 пари 

 11. До головоногих молюсків відносять :

         а) восьминога   б) беззубку   в) кальмара   

  12. Хеліцери характерні для:

        а) ракоподібних     б) комах      в) павуків

ІІ. рівень(1 бал)

 Дайте визначення:

                                   1. Жирове тіло– це…. 

                                   2. Молюски – це…

                                   3. Незамкнена кровоносна система -  це…

                                   4.  Мантійна порожнина – це…

                                   5. Статевий диморфізм - це…

                                   6. Крила - це…

                                   7.  Арахнологія – це…

                                  8. Гемолімфа– це…

                                  9.  Хеліцери -це…

                                 11.  Гельмінти - це…

                                  1 2. Ентомологія - це…

                                  13. Мантія – це….

ІІІ.  рівень(1,5 балів)

1. Дайте загальну характеристику типу Членистоногі.

2 . Охарактеризуйте клас Головоногі молюски. Назвіть представників та їх значення.                                                                   

3.  Дайте загальну характеристику класу Комахи.

4.  Дайте загальну характеристику типу Молюски.                                                             

 5.  Дайте загальну характеристику ракоподібних на прикладі   річкового рака

6. Напишіть, якої шкоди організму людини можуть завдавати печінковий і    

           котячий сисуни?

 7.  Дайте загальну характеристику павукоподібним.

 8. Напишіть,  як можна запобігти зараженню аскаридою, гостриком і       

     свинячим ціпяком?

ІV. рівень(1,5 балів)

1. Які є заходи профілактики зараження гельмінтами? Свою відповідь    

        обґрунтуйте.                                                                   

2. Які пристосування дали змогу членистоногим заселити різноманітні  середовища життя?   Свою відповідь обґрунтуйте.                                             

3. Порівняйте будову рака річкового та восьминога. Знайдіть риси схожості та відмінності.

4.  Порівняйте будову рака річкового та павука – хрестовика. Знайдіть  риси схожості та відмінності.